Історія технології пастеризації молока починається із ранніх спроб консервування харчових продуктів. До появи пастеризації люди використовували такі методи, як кип’ятіння, соління та копчення, щоб зберегти молоко та інші продукти, але ці методи часто призводили до втрати поживних речовин та смакових якостей. Переломним моментом в історії стало відкриття французького вченого Луї Пастера в 1856, коли він почав досліджувати процеси бродіння. Пастер виявив, що нагрівання вина до певної температури знищує мікроорганізми, що викликають псування. У 1864 році він застосував свою техніку до інших продуктів, включаючи молоко, і встановив, що нагрівання молока до температури близько 60-70 ° C протягом короткого часу вбиває більшість патогенних бактерій, не впливаючи на смак та поживні властивості. Цей процес отримав назву “пастеризація”.
Впровадження пастеризації в молочну промисловість почалося в 1886 році, коли німецький хімік Франц фон Сокселет запропонував використовувати пастеризацію для обробки молока з метою запобігання поширенню хвороб, таких як туберкульоз та черевний тиф. У 1895 році пастеризація почала застосовуватися в молочній промисловості США, особливо в містах, де проблема інфекцій через молоко була найгострішою. У 1920-ті роки розпочалася розробка та впровадження перших промислових пастеризаторів, що дозволило обробляти великі обсяги молока.
У 1933 році було введено високотемпературну короткочасну пастеризацію (HTST), при якій молоко нагрівається до 72°C на 15 секунд, що стало стандартом у молочній промисловості. У 1950-1960-х роках пастеризація поширилася в розвинених країнах, технології покращилися, і процеси автоматизувалися. У наш час сучасні пастеризатори забезпечують високу ефективність та надійність. Розроблено різні методи пастеризації для різних видів молочних продуктів, включаючи ультрапастеризацію (UHT), що дозволяє зберігати молоко без охолодження протягом тривалого часу.
Принцип роботи пастеризатора
Принцип роботи пастеризатора ґрунтується на нагріванні молока до певної температури протягом певного часу, а потім його швидкому охолодженні. Цей процес знищує більшість патогенних мікроорганізмів, зберігаючи при цьому поживні речовини та смакові якості молока.
Основні етапи роботи пастеризатора
- Попереднє нагрівання. Молоко надходить у пастеризатор молока і попередньо нагрівається. У пластинчастих пастеризаторах це досягається за допомогою системи пластин між якими проходить гаряча вода або пара. У трубчастих пастеризаторах молоко проходить через трубчасту систему, де воно нагрівається.
- Нагрівання до температури пастеризації. Молоко нагрівається до потрібної температури. У методі високотемпературної короткочасної пастеризації (HTST) молоко нагрівається до 72 ° C на 15 секунд. У методі тривалої пастеризації (LTLT) молоко нагрівається до 63 ° C на 30 хвилин. У більш сучасних методах, таких як ультрапастеризація (UHT) молоко нагрівається до 135°C на кілька секунд.
- Утримання температури. Молоко утримується на температурі пастеризації протягом необхідного часу знищення патогенних мікроорганізмів. У пластинчастих пастеризаторах молоко затримується на потрібний час за рахунок спеціально спроектованої конструкції пластин. У трубчастих пастеризаторах це досягається за рахунок довжини трубок та швидкості проходження молока.
- Швидке охолодження Після пастеризації молоко швидко охолоджується до температури зберігання (зазвичай близько 4°C) для запобігання повторному росту мікроорганізмів. У пластинчастих пастеризаторах охолодження досягається за рахунок проходження молока через пластини, що омиваються холодною водою. У трубчастих пастеризаторах використовують спеціальні охолоджувальні трубки.
Додаткові елементи та функції
- Автоматизація та контроль. Сучасні пастеризатори оснащені автоматизованими системами контролю температури та часу пастеризації, що дозволяє забезпечити точне дотримання параметрів процесу та високу надійність роботи.
- Системи безпеки Пастеризатори включають різні системи безпеки, такі як датчики температури і тиску, аварійні клапани і системи автоматичного відключення, щоб запобігти перегріву та інші аварійні ситуації.
- Санітарні функції Пастеризатори легко очищаються та дезінфікуються, що важливо для підтримки гігієнічних умов та запобігання забрудненню молока.
Принцип роботи пастеризатора забезпечує ефективне знищення патогенних мікроорганізмів у молоці, збільшуючи його термін зберігання та зберігаючи при цьому його поживні властивості та смакові якості.
Переваги пастеризації молока
- Знищення патогенних мікроорганізмів
- Пастеризація знищує шкідливі бактерії, віруси та паразити, запобігаючи поширенню захворювань, таких як туберкульоз, черевний тиф та бруцельоз.
- Збільшення терміну зберігання
- Процес вбиває або пригнічує зростання мікроорганізмів, що викликають псування молока, що дозволяє продукту довше залишатися свіжим та безпечним для споживання.
- Збереження поживних речовин
- Пастеризація при відносно низьких температурах та короткому часі нагрівання зберігає більшість поживних речовин, таких як білки, вітаміни та мінерали.
- Збереження смакових якостей
- Пастеризація мінімально впливає на органолептичні властивості, зберігаючи природний смак та консистенцію молока на відміну від кип’ятіння.
- Безпека та якість продукції
- Пастеризація покращує загальний рівень безпеки та якості молочних продуктів, підвищуючи довіру споживачів та сприяючи розвитку ринку.
- Економічна ефективність
- Збільшення терміну зберігання та поліпшення якості продукції знижують втрати та підвищують економічну ефективність виробництва та дистрибуції молочних продуктів.
- Різноманітність продуктів
- Пастеризація дозволяє створювати різноманітні молочні продукти, такі як йогурти, сири та вершки, які можуть піддаватися різним видам термічної обробки для досягнення бажаних властивостей.
- Відповідність законодавчим вимогам
- У багатьох країнах пастеризація є обов’язковою вимогою, дотримання якої допомагає виробникам уникати юридичних проблем та санкцій, забезпечуючи законне та безпечне виробництво.
Роль пастеризації у молочній промисловості
Впровадження пастеризації стало важливим кроком у боротьбі з поширенням інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, черевний тиф та бруцельоз, що передаються через молоко. Це суттєво покращило громадське здоров’я, особливо у міських районах, де проблема забруднення молока була особливо гострою. Сучасні пастеризаційні методи, такі як високотемпературна короткочасна пастеризація (HTST) та ультрапастеризація (UHT), дозволяють молочній промисловості обробляти великі обсяги продукції з високою ефективністю, зберігаючи при цьому її поживні та органолептичні властивості.
Пастеризація також сприяє економічній ефективності молочної промисловості. Завдяки збільшенню терміну зберігання молочних продуктів знижуються втрати через псування, що вигідно як виробників, так роздрібних продавців. Це дозволяє розширити географію розповсюдження молочних продуктів, збільшуючи їхню доступність для споживачів у віддалених регіонах. Крім того, пастеризація відкриває можливості для виробництва різноманітних молочних продуктів, таких як йогурти, сири та вершки, які потребують спеціальної обробки для досягнення бажаних властивостей.
Відповідність пастеризаційним стандартам також відіграє важливу роль у дотриманні законодавчих вимог, що регулюють молочну індустрію у багатьох країнах. Це допомагає виробникам уникати юридичних проблем та санкцій, забезпечуючи законне та безпечне виробництво. Таким чином, пастеризація є незамінним процесом у молочній індустрії, забезпечуючи безпеку, якість та доступність молочних продуктів для широкого кола споживачів.